ЯСЕЛЬЦЯ

ЯСЕЛЬЦЯ

АВТОР1: У 1994 році двоє місіонерів працювали у дитячому будинку. Тут утримувалися діти, у яких не було батьків. Деякі діти були сиротами, але переважну більшість дітей батьки просто залишили, або поводилися з дітьми так, що їх позбавили батьківських прав.

АВТОР 2: Наближалося Різдво. Місіонери розповіли дітям історію про народження Ісуса Христа, а тоді запропонували зробити ясельця.

ВЧИТЕЛЬКА: Дітки, ясла – це звичайний дерев’яний ящик, куди клали сіно, солому, або насипали інший корм.

Роль ясел у нас буде виконувати ось такі коробочки від взуття. Марія, перед тим, як покласти туди Ісуса, насипала соломки. Ми теж зробимо соломку із жовтого кольорового паперу, а потім покладемо його в ясельця, щоб дитинці було м’якенько лежати.

Написано в Біблії, що Марія Синочка сповила. Сповити – це замотати в пелюшки. Ми теж зробимо лялечку, подібну до немовляти і покладемо в ясельця, зроблені нами. Все це ми робимо для того, щоб історія про народження Ісуса Христа запам’яталася більше.

АВТОР 1: Діти старанно працювали.

ВАСИЛЬКО: Скажіть, а у мене гарно виходить?

ВЧИТЕЛЬКА: Дуже гарно, ти просто молодець!

МИКОЛКА: А у мене правильно?

ВЧИТЕЛЬКА: У тебе вийшли справжні ясельця з жовтою соломкою.

ВАСИЛЬКО: А подивіться, у Мишка дві лялечки лежить! У Діви Марії ж народився один Синок, правда?

МИКОЛКА: Скажіть йому, що це неправильно!

АВТОР 2: Мишко був невеличким, дуже серйозним хлопчиком. Він уважно дивився на свої ясельця. У них справді лежало дві лялечки.

ВЧИТЕЛЬКА: Мишку, ти добре запам’ятав Різдвяну історію?

МИШКО: Так.

ВЧИТЕЛЬКА: А розкажи мені, будь-ласка!

АВТОР 1: Тихим голосом Мишко почав розповідати історію про народження Ісуса. Було помітно, що у хлопчика дуже добра пам'ять. Він всю історію згадував з найменшими подробицями, аж до того місця, де говориться, що Марія поклала Ісуса в ясла.

МИШКО: І коли Марія поклала немовлятко в ясла, Ісус подивився на мене і запитав, чи є мені де зупинитися. Я сказав Йому, що у мене немає ні мами, ні тата, а тому мені немає де зупинитися. Тоді Ісус сказав, що я можу бути з Ним. Але я сказав Йому, що не можу зробити цього, адже у мене не було ніякого подарунка для Нього, як у інших. Все ж мені так сильно хотілося бути разом з Ісусом, що я став думати, що я можу дати Йому замість подарунка.

І я запитав Ісуса: «А якщо я зігріватиму Тебе, щоб Ти не замерз, цього вистачить замість подарунка?» А Ісус відповів мені: «Якщо ти зігріватимеш мене, це буде найкращим з подарунків». Тоді я забрався в ясла, а Ісус подивився на мене і сказав, що я можу лишатися з Ним назавжди.

АВТОР 2: Коли Мишко тремтячим голосом закінчив свою розповідь, всі в кімнаті плакали.

МИКОЛКА: Скажіть, а мені знайдеться місце біля Ісуса? Мені також немає де зупинитися?

ВАСИЛЬКО: І мені, мені!

ВЧИТЕЛЬКА: Любі діти! Ви знайшли найкраще у світі місце, де вас найбільше люблять – біля Ісуса.

АВТОР 1: Маленький сирота знайшов того, Хто ніколи не кине і не образить його, Того, хто буде з ним ЗАВЖДИ.
 

  АВТОР 2: Різдвяне свято – це не лише красивий звичай. Це згадка про Того, Хто став Другом обездолених і нещасних. І якщо ми Його любимо, ми будемо намагатися стати подібним до Нього.

 www.detja.com