І знову прийшли жнива
15.11.2016 19:10
І знову прийшли жнива,
І знову пора врожаю,
Доспіли уже поля
Прекрасного рідного краю.
І знову моя земля,
Одіта у барви осінні,
Славить Бога-Творця,
Величного в Своїм творінні.
Сьогодні у нас День Подяки,
І хочеться Богу сказати
Найкращі слова від серця,
Всю славу Йому віддати.
За мир, що триває ще в нас,
За хліб, за повітря, за воду,
За сині ясні небеса,
За нашу прекрасну природу.
За їжу на наших столах,
І одяг, і все необхідне,
Є дякувать Богу за що усім нам,
За сонця проміння погідне.
За дощик, за сніг, за туман,
За зорі і місяць на небі,
За те, що Господь дає нам,
Усе, чого тільки треба.
За голос дитячий і сміх,
За спіле у полі колосся.
За те, що Він любить нас всіх,
І хоче, щоб добре жилося.
За вічність, яку дарував,
За душу, яка не вмирає,
Яка прословляє Христа,
І жити для Нього бажає.
За Духа Святого вогонь,
Що в серці у вірних палає,
За Божу прекрасну любов,
Яка у віках не зникає.
За тих, що вмирали в гоніннях,
І віру свою пронесли,
За Слово Святе Господнє,
Що дав нам Господь назавжди.
За рідну вкраїнську землю,
Помилуй, мій Боже, її
І вирви з гріха полону,
Війну у ній зупини.
Пригадую рік минулий,
І День Подяки у нас,
Тоді ми нічого не знали,
Який попереду час.
Чи буде в нас хліб й до хліба?
Чи житимемо в окопах?
Чи буде війна чи спокій?
Чи буде врожай на городах?
Та мирно цей рік минув,
І гляньте на цю вітрину,
Господь не лишив, не забув,
Творіння своє - людину.
Він дав нам усе! А ми?
Можливо, вже й звикли до цього,
Скажімо, які ж плоди
Приносимо ми для Нього?
Чи Бог, подивившись на нас,
Радіє, чи, може, сумує?
Погляньмо в своє життя,
Хай кожен провину відчує.
Нехай покаяння сльоза,
Омиє духовні шрами,
Хай щирими будуть слова,
І наш Господь буде з нами.
Мій друже, сьогодні у нас,
Чудове, прекрасне свято,
Подякуй Христу за все,
Що Він нам дає так багато.
І хай ця осіння пора
Й мелодія серця зіллються,
І понесеться хвала
До неба, за все, Ісусу!
І знову пора врожаю,
Доспіли уже поля
Прекрасного рідного краю.
І знову моя земля,
Одіта у барви осінні,
Славить Бога-Творця,
Величного в Своїм творінні.
Сьогодні у нас День Подяки,
І хочеться Богу сказати
Найкращі слова від серця,
Всю славу Йому віддати.
За мир, що триває ще в нас,
За хліб, за повітря, за воду,
За сині ясні небеса,
За нашу прекрасну природу.
За їжу на наших столах,
І одяг, і все необхідне,
Є дякувать Богу за що усім нам,
За сонця проміння погідне.
За дощик, за сніг, за туман,
За зорі і місяць на небі,
За те, що Господь дає нам,
Усе, чого тільки треба.
За голос дитячий і сміх,
За спіле у полі колосся.
За те, що Він любить нас всіх,
І хоче, щоб добре жилося.
За вічність, яку дарував,
За душу, яка не вмирає,
Яка прословляє Христа,
І жити для Нього бажає.
За Духа Святого вогонь,
Що в серці у вірних палає,
За Божу прекрасну любов,
Яка у віках не зникає.
За тих, що вмирали в гоніннях,
І віру свою пронесли,
За Слово Святе Господнє,
Що дав нам Господь назавжди.
За рідну вкраїнську землю,
Помилуй, мій Боже, її
І вирви з гріха полону,
Війну у ній зупини.
Пригадую рік минулий,
І День Подяки у нас,
Тоді ми нічого не знали,
Який попереду час.
Чи буде в нас хліб й до хліба?
Чи житимемо в окопах?
Чи буде війна чи спокій?
Чи буде врожай на городах?
Та мирно цей рік минув,
І гляньте на цю вітрину,
Господь не лишив, не забув,
Творіння своє - людину.
Він дав нам усе! А ми?
Можливо, вже й звикли до цього,
Скажімо, які ж плоди
Приносимо ми для Нього?
Чи Бог, подивившись на нас,
Радіє, чи, може, сумує?
Погляньмо в своє життя,
Хай кожен провину відчує.
Нехай покаяння сльоза,
Омиє духовні шрами,
Хай щирими будуть слова,
І наш Господь буде з нами.
Мій друже, сьогодні у нас,
Чудове, прекрасне свято,
Подякуй Христу за все,
Що Він нам дає так багато.
І хай ця осіння пора
Й мелодія серця зіллються,
І понесеться хвала
До неба, за все, Ісусу!